Перші жертви місцевих виборів, що насуваються на Лисичанськ

26 серпня в Лисичанську "за власним бажанням" були звільнені відразу два журналісти.

Безумовно, пальма першості тут належить Світлані Шиманской, заслуженому журналістові України і нині вже колишньому головному редакторові ЛКТ "Акцент". Виступаючи в четвер на сесії Лисичанської міськради, Світлана Шиманская звернулася до депутатів з проханням звільнити її від займаної їй упродовж півтори десятка років посади, що останні, із скорботою на обличчі і радісним блиском в очах, і зробили, дружно піднявши свої мозолясті руки. Та і взагалі, наших народних обранців важко викрити в яких або розбіжностях під час голосувань. І регіонали, які складають ¾ депутатського корпусу, і комуністи завжди весело піднімають в унісон руки. І не має для них особливого значення за що голосувати, будь то передача міського водоканалу в приватні руки, звільнення співробітника, або формування тимчасової комісії для перевірки законності дій міської прокуратури. Якщо говорити загалом, то феномен лисичанських обранців вже не одного разу привертав увагу української громадськості, та і зарубіжжя, до нашого скромного містечка. Чого вартий тільки самохідний крематорій, засоби (і не малі!) на який виділили наші избраннички.

Друге звільнення, того ж дня, сталося в нібито незалежному видавництві тижневика "Година Пік". Звідти, також з відміткою в трудовій книжці: "звільнений за власним бажанням", пішов кореспондент Іван Полупанов.

В принципі нічого особливого в цих двох звільненнях ніби як і немає, але це тільки на перший погляд. Якщо придивитися до ситуації ближче, то можна з упевненістю сказати, що регіонали просто зачищають інформаційне поле Лисичанська перед майбутніми виборами міського голови і місцевих депутатів. Чому так? Та відповідь проста: ніхто інший, як Валерій Бондаренко, колишній мер Лисичанська викохав Світлану Шиманскую, давши їй керівну посаду на телебаченні, а надалі і що сприяв їй в отриманні звання Заслуженого журналіста України. У той час Валерій Бондаренко, практично єдиний з вірогідних кандидатів, хто зможе скласти гідну конкуренцію на майбутніх виборах нині чинному мерові.

Що стосується Івана Полупанова, то тут ситуація ще цікавіша. Будучи явно опозиційним журналістом, що з\'являється в не зовсім зручних для нинішньої влади місцях, і що тривожить цю саму владу своїми злободенними матеріалами, він просто сам вирішив балотуватися по одному з майбутніх мажоритарних округів Лисичанська. Подібному нахабству представники як новою, тільки команди, що рік тому прийшла до влади, так і старого комуністичного загартування номенклатури просто не могли стерпіти, і поступили радикально, висмикнувши занозу, що терзає їх. Окрім цього, Івана Полупанова також можна віднести більш до прибічників Валерія Бондаренко чим нинішнього мера Сергія Дунаева.

За великим рахунком усе це може бути чистісінької води збігу, проте як показує повсякденна практика, і як говорив товстух Вини-Пух : "Це ж-ж-ж неспроста".

lisichansk.in.ua