Прийомна дитина.

 Іноді прийняти якесь важливе рішення буває дуже складно. Тим більш, якщо воно стосується відповідальності за дитину. 26-річна Наталя Гончарова не побоялася таких труднощів, коли у 2006 році вирішила створити прийомну родину і взяла на виховання 11-річну дівчинку з притулку з красивим ім’ям Уляна. 

      Не так вже і просто, коли так раптово змінюється твоє життя. Особливо, коли тобі вже виповнилося 11 років, сформовані характер та звички. Але процес виховання потребував і від Уляни, і від Наталі чималих зусиль для того, щоб пристосуватися, навчитися розуміти одна одну. Щодня вони складають нелегкий життєвий екзамен. Але Наталя вважає, що так повинно було статися. Вона подарувала Уляні надію на щасливе майбутнє. І понад усе Наталя хоче бачити її щасливою. А для Уляни, якою б не була суворою мама, вона для неї приклад для наслідування.   

      Уляна дуже товариська та активна дівчинка, в неї багато друзів. Вона навчається в 9 класі Лисичанського багатопрофільного ліцею. Їй вже виповнилося 16 років і зовсім скоро вона отримає паспорт громадянина України – свідчення того, що віднині вона може приймати самостійні рішення, але у той же час на неї покладено відповідальність за свої дії і вчинки. 

      Сьогодні Уляна має все, що потрібно дівчинці в її віці. Та головне – вона має родину і люблячу маму. А мріє вона стати учителем, бути схожою на свого класного керівника. 

      Це звичайна родина – зі своїми труднощами та радощами, в якій на першому місці взаємна повага і нормальні стосунки між мамою та донькою. Ми не стільки хотіли розказати про цю історію, скільки показати життя прийомної родини таким, яке воно є насправді. Без прикрас і зайвих слів. 

Можливо такий приклад когось надихне також створити прийомну родину і подарувати дитині, покинутої батьками, дитяче щастя, любов та турботу. 

Н.Бірючкова, ТРК «Акцент»   
фото: С.Куренкова
  

Видеопередачи ТРК"Акцент" теперь можно смотреть и в  интернете на сайте 
"Лисичанск Инфо" в разделе  "АКЦЕНТ" или перейти по ссылке

Акцент